неділя, 2 вересня 2012 р.

«Обіцянка-цяцянка, а дурному – бублик». Політичне кредо «гореполітика-аграрія».



«Якщо ви промовите достатньо велику брехню і будете її повторювати, то люди врешті-решт у неї повірять. І так можна продовжувати брехати доти, поки державі вдається приховувати від людей політичні, економічні та військові наслідки цієї брехні. Таким чином, першочерговим завданням держави стає придушення інакомислення, адже правда – кровний ворог брехні. Відповідно, правда – найбільший ворог держави.»
Пауль Йозеф Геббельс - Рейхсміністр народної освіти и пропаганди Німеччини.

Здається передвиборні перегони вступили у ту фазу, де прийнятними видаються всі засоби. Недаремно я виніс у якості епіграфу знаменитий вислів колишнього рейхсміністра. Достатньо підставити у нього замість слова «держава» ім’я декого з кандидатів в народні обранці й картинка вимальовується досить колоритна.
Вимушений звернутись до теми брехні оскільки просто промовчати щодо останніх публікацій «акул пера» на службі «кімнатного фазендейро», аматора-шанувальника птахівництва й свинарства на наших теренах – себе не поважати. Тим більше, що вражені й чисто професійні почуття.
Доморощені «правдоруби» лише за один день спробували, щонайменше тричі, метнути нечистотами, яких так багато у їх хлібодавця, в юристів Громадсько-політичного об’єднання «Українська справа», що представляють в судах інтереси мешканців сіл, яких ощасливив своєю присутністю чи тільки має намір «ощасливити», вже згадуваний мною «добродій-аграрій».
І одразу ж дві брехні. Брехня перша, що, нібито, юристи ГПО «Українська справа» програли справу достойнику-меценату у Господарському суді. Річ в тім, що юристи «Української справи» взагалі не приймали участі у процесі, який розглядався у вищеназваному суді. Сторонами у ньому виступали ПП «Агропродсервіс-Плюс» та Великоходачківська сільська рада, інтереси якої представляв запрошений нею адвокат, що жодного відношення до «Української справи» немає. Нагадаю, що розгляд даної справи відбувався 31 серпня.
Брехня друга і засаднича.
Всі пам’ятають гучні заяви того ж таки «господарника-кандидата» про те, що без згоди громади села жодного виробництва з вирощування індиків у ньому ввірене підприємство проводити не буде. Електронні й друковані ЗМІ дружньо підхопили запевнення «достойника» й багатотисячно його розтиражували.  Одночасно, так само дружньо, хлюпнули словесним брудом в найбільш реального опонента на окрузі. Мовляв, піариться негідник, зловживаючи людською довірою.
А саме в цей час, 29 серпня, Козівським районним судом було продовжено розгляд справи за позовом мешканців села Великий Ходачків до ПП «Агропродсервіс-Плюс» щодо заборони діяльності. І саме в судовому засіданні представник позивачів – мешканців села, намагався добитись від представника відповідача – підприємства, юридичний, процесуальний документ, який би підтверджував чистоту намірів та правдивість запевнень одного з співвласників, а за сумісництвом – кандидата в депутати. Пропонувалось кілька варіантів такого документа, аж до укладання мирової угоди чи відкликання позовних вимог. Ми пішли, навіть, на такий ризикований крок, оскільки були твердо переконані, що всі клятвені запевнення – мильна бульбашка, намагання актора-нездари створити добру міну за поганої гри. А говорячи нинішнім новоязом – банальне «кідалово». Ціна всім таким запевненням - щербатої копійки не варта. Чи потрібно говорити, що ЖОДНОГО юридично значимого документа, який би гарантував припинення діяльності підприємства у напрямку облаштування птахоферми у селі Великий Ходачків  надано не було. Досить красномовно прозвучали слова судді звернені до представника ПП «Агропродсервіс-Плюс» : « То я так і не зрозумів. Ви відмовляєтесь від тих пташників чи ні?»
У відповідь – тиша.
І остання за цей день брехня стосовно ролі і місця юристів «Української справи» щодо подій у селі Настасові. Може б і не варто було торкатись цієї теми саме зараз, але «цеховики-многостаночники» пера й чорнильниці, навіть не усвідомлюючи того, що самі себе підводять до тої ями з гноївкою, діючи за дідусем Фрьойдом, всує згадали «зелених» у своїй публікації з такими симпатичними свинячими пиками. Не треба було вам їх, тих «зелених» згадувати. Навпаки, ви б мали затикати рота кожному, хто тільки намірився їх називати. Не приведи Господи, а зараз під вибори – їм сам Бог приказав, налетять шуліками, тоді навіть юристи «Української справи» не допоможуть!

ЕАГ «Фокус» 


Немає коментарів:

Дописати коментар