Пояснювальна записка.
Пост революційний період окреслив необхідність невідкладного реформування державних інституцій. В першу чергу, так званого, силового сегменту. Сьогоднішня модель побудови й існування силових структур, зокрема системи МВС, виявилася нежиттєздатною. Більше того, повна деморалізація та втрата суспільно-політичних орієнтирів робить цю систему небезпечною для суспільства. Тому, саме зараз назріла нагальна потреба її повного демонтажу та побудови нової моделі, наповненої новою філософією.
Сучасна демократична держава – надскладна конструкція зі
зрозумілим і прозорим механізмом взаємодії її елементів. Кожен елемент цієї
конструкції має відігравати певну роль і нести на собі певне навантаження. Чим
складніша конструкція, чим більше конструктивних елементів, тим прозорішим і
зрозумілішим повинен бути механізм їх взаємодії. Таким чином появиться
можливість виявляти ефективність та доцільність того, чи іншого елементу й
убезпечить суспільство від простою, чи холостого ходу механізму.
Система охорони правопорядку і є тим конструктивним
елементом держави. Надзвичайно важливим і відповідальним. Можна сказати – одним
з «несучих» блоків державної будівлі. Саме тому від того, чи вірно буде цей
блок спроектований, чи з якісного матеріалу виготовлений залежатиме міцність
всієї будови. На перший погляд величний і потужний моноліт, на повірку, може виявитись глинобитною солом’яною брилою,
яка «просипиться» за першої ж нагоди. Нині ми маємо саме цей варіант.
До роботи у напрямку реформування системи охорони
правопорядку нас спонукали, по-перше,
власне бачення, як саме має виглядати система з кута зору людей, які не один
десяток років пропрацювали у цій системі, по-друге,
намагання осіб, що перебувають у владі,
процес реформи перетворити у банальний «євроремонт» з побілкою фасаду, втретє, намагання окремих
представників структур громадянського суспільства скалькувати структуру з
успішних країн розвинутої демократії без прив’язки до реальних умов нинішньої
України. Так само нас насторожують спроби експертної оцінки запропонованих
проектів реформ в міністерствах та відомствах діючої системи. Гвинтик не здатен реформувати механізм.
До речі, і не є самогубцем.
Так само, ми свідомі того, що провести успішну реформу в
окремо взятому конструктивному елементі державної будівлі – неможливо. За
визначенням. Реформа буде успішною, коли проводитиметься комплексно і системно.
На усіх рівнях і поверхах. У сфері, безпосередньо, державного будівництва, в
економіці, громадсько-політичному блоці. Тоді – буде успіх.
Пост революційний період окреслив необхідність невідкладного реформування державних інституцій. В першу чергу, так званого, силового сегменту. Сьогоднішня модель побудови й існування силових структур, зокрема системи МВС, виявилася нежиттєздатною. Більше того, повна деморалізація та втрата суспільно-політичних орієнтирів робить цю систему небезпечною для суспільства. Тому, саме зараз назріла нагальна потреба її повного демонтажу та побудови нової моделі, наповненої новою філософією.
Ми пропонуємо нове бачення структури
й функціонування міністерства, що опікується внутрішніми справами
держави.
Сьогодні превалює напрямок
хаотичного псевдо реформування системи у напрямку відродження ягодо-єжово-берієвського
НКВД довоєнного періоду. Зі свого роду новітніми ЧОНами та репресивною машиною
кримінального переслідування.
Натомість, ми пропонуємо
реформування органів МВС у сучасну європейську структуру охорони внутрішньої
безпеки громадян.
Метою реформування МВС та його
функцій є докорінна зміна самої філософії органів внутрішніх справ не як
репресивно-карального органу, а як органу охорони правопорядку в державі. Саме керуючись цим
принципом, ми пропонуємо вивести з підпорядкування МВС органи слідства. Так
само, як і з Прокуратури та СБУ. Створивши, натомість, Головне слідче
управління. Питання його підпорядкування – відкрите. Як варіант – при Генеральному
Прокуророві. Все залежатиме від бачення, в цілому, ролі та місця прокуратури у
загальній владній вертикалі.
Пропонується наступна структура Міністерства внутрішніх справ
України:
- Кримінальна
поліція;
- Дорожня поліція;
- Головна комендатура Польової Варти;
- Головне
командування підрозділами спеціального призначення;
- Пожежна
варта;
- Головне
управління цивільної оборони;
- Міграційна
служба;
- Служба
контролю у будівництві та промисловості (Держгірпромнагляд);
- Служба
ветеринарного контролю;
- Управління
державної охорони;
- Департамент
співробітництва з місцевою (муніципальною) поліцією;
- Науково-дослідний
інститут МВС.
Окрім цього в структурі МВС
передбачені й підрозділи забезпечення життєдіяльності міністерства (інспекція з
кадрів, спеціального навчання, господарсько-фінансові тощо).
Необхідне розмежування
функціонального призначення політичного кабінету міністра МВС та фахові
напрямки роботи структурних підрозділів. Досягти цього можна завдяки
законодавчого регламентування роботи кожного структурного підрозділу
(наприклад: Законом «Про кримінальну поліцію», «Про службу ветеринарного
контролю» тощо) та безпосередньо політичного кабінету і самого міністра
(наприклад: Закон «Про міністра та політичний кабінет МВС»).
Таке розмежування, на нашу думку,
дасть можливість убезпечити структурні підрозділи міністерства від політичних
впливів.
Запропонована структура є лише
каркасом, що має бути наповнений будівельним матеріалом.
Дискусії вітаються.
Олег Мартинюк
ІГ «Єдина країна. Реформи»
ЕАГ «Фокус»
Немає коментарів:
Дописати коментар