Громадянське суспільство. Чи можна апелювати до
фантома?
Сьогодні спробуємо
проаналізувати (як звичайно з елементами лірики) середовище у якому нам
доводиться жити. Хоча, жити – аж надто претензійно. Радше, існувати.
Маса соціологічних
опитувань яскраво демонструє повну відсутність наявності у спільноті, бодай
зародків, громадянського суспільства. Та і спільнотою ту сукупність індивідів
можна назвати з великою натяжкою. Може зграя чи, вірніше, – отара? Таки –
отара. Оскільки вівці – створіння асоціальні і тримаються купи винятково з
приземлених потреб виживання й харчування. Знавці фауни не дадуть збрехати,
серед тих створінь ніколи немає вожака. Тому чабанам доводиться вводити в
отару, аби якось її «осоціалити» чи то корів, а найчастіше – козлів (чол. рід кози).
От ті козли й водять отару.
