Єдина країна. Реформи. Суддівський корпус. Принципи й порядок формування.

Суддя – особа, в руках якої долі, а інколи, й життя інших людей. Судовим рішенням суддя може відновити, чи встановити справедливість або узаконити неправду й зруйнувати віру у можливість здобуття справедливості. Як би це пафосно не звучало, але це – так.

Нинішня система формування суддівського корпусу таїть в собі серйозні небезпеки. В першу чергу, пов'язані з корупційною складовою. А тому, риторичним видається питання, чи зможе суддя, який прийшов на посаду за посередництвом корупції постановляти справедливі рішення.

Нами пропонується наступна система й порядок формування суддівського корпусу.

На  загальнодержавному рівні, у системі та за підпорядкування Міністерства справедливості (юстиції), утворюється Судова адміністрація (СА). Робочий, адміністративний орган, що забезпечує діяльність судової гілки влади в державі. За його поданням (погодженим з Верховним Судом України) створюються нові суди, обґрунтування та затвердження (за погодженням з Верховним Судом України) кількості суддів у всіх ланках судової системи, формується штатний розпис судів, контролюється матеріально-технічне й фінансове забезпечення судів та суддів. На рівні областей діють відділи судової адміністрації, які опікуються потребами апеляційного та місцевих судів.

Вищими представницькими органами суддів є Ради суддів, які складаються з:

1. Ради місцевих суддів;
2. Ради суддів апеляційних судів;
3. Ради суддів територіальних утворень (обласні)
4. Вища рада суддів.

 Ради, кожна на своєму рівні, створюють Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії суддів з чітко визначеними повноваженнями. До складу комісій входять, як члени ради суддів, так і представники громадських формувань. Обов'язкова присутність в комісії представників правозахисних громадських організації та представників професійного юридичного середовища.

Виборність суддів має стати стрижнем всієї судової системи.

• Судді місцевих судів обираються громадянами територіального утворення юрисдикції місцевого суду. Термін обрання – ТРИ роки. Право висування на посаду судді мають:
1. Представницький орган територіальної громади;
2. Професійні громадські утворення адвокатів/правників, що діють на цій території;
3. Правозахисні громадські організації;
4. Територіальні органи МВС, прокуратури, міністерства Справедливості (юстиції), місцевої (муніципальної) поліції, місцеві суди.
• Суддею місцевого суду може бути обраний дієздатний громадянин України, який останні два роки проживає на території адміністративного утворення та має 5 (п’ять) років юридичного стажу. 
• Судді Апеляційного суду обираються Радою суддів територіального утворення (області) строком на 5 (п’ять) років. Право висування на посаду судді апеляційного суду мають ради місцевих суддів територіальних утворень (районів), рада Апеляційного суду.
• Суддею Апеляційного суду може бути обраний суддя місцевого суду територіального утворення (області), що пропрацював суддею місцевого суду не менше 5(п’яти) років, або суддя апеляційного суду, який висувається на цю посаду знову.
• Судді Верховного Суду України обираються Вищою радою суддів, строком на 7 (сім) років. Право висування на посаду судді Верховного Суду України мають Ради суддів територіального утворення (області), Вища Рада Суддів.
• Суддею Верховного Суду України може бути обраний суддя апеляційного суду, Вищого Державного Арбітражного Суду що пропрацював суддею не менше 7 (семи) років, або суддя Верховного Суду України, який висувається на цю посаду знову.

Окремо слід визначитися з порядком формування Державних Арбітражних судів (ДАС), Третейських господарських судів.

Третейські суди утворюються за участі суб’єктів господарювання, професійних правничих об’єднань, вищих навчальних закладів, що готують фахівців у галузі права на підставі спеціального закону «Про третейські суди». Термін повноважень третейського судді – 3 (три) роки.

·       Судді Державних Арбітражних Судів (включно з Вищим Державним Арбітражним Судом) обираються Загальними зборами суддів Державних Арбітражних Судів України.

·       На посаду судді Державного Арбітражного Суду територіального утворення (області) може бути обрана особа, що має п’ять років юридичного стажу практичної роботи юрисконсультом (прирівняних до нього посадах) підприємств, організацій, установ, або той самий строк діяльності у якості третейського судді та пройшла на протязі останніх двох років відповідні курси підвищення кваліфікації у спеціалізованому навчальному закладі. Судді ДАС територіальних утворень обираються строком на 5 (п’ять) років та можуть переобиратись на новий термін.

·       Право на висування на посаду судді ДАС територіального утворення мають професійні правничі об’єднання територіальних утворень, Територіальні органи МВС, прокуратури, міністерства Справедливості (юстиції), місцевої (муніципальної) поліції, Ради ДАС територіальних утворень, Ради Третейських господарських суддів територіального утворення.

·       Суддею Вищого ДАС може бути обраний суддя ДАС територіального утворення, що пропрацював на цій посаді не менше 5(п’яти) років, або суддя Вищого ДАС повторно.

·       Право висування на посаду судді Вищого ДАС мають Ради суддів ДАС територіального утворення та Рада суддів Вищого ДАС.

Принципи формування, діяльності судової гілки влади, порядок обрання, вимоги до суддів мають бути закріплені у спеціальному Збірнику законів (кодексі) «Про суд та статус суддів».

У збірнику слід законодавчо визначити роль та місце у судовій системі такого органу самоорганізації суддівського корпусу, як ради суддів. Принципи формування зазначених рад від низової ланки – ради суддів місцевого суду, до Вищої Ради Суддів. Принципи представництва у Вищій Раді Суддів суддів місцевих й апеляційних судів, Державних Арбітражних судів. Порядок прийняття рішень Вищою Радою Суддів щодо обрання на адміністративні посади у Верховному Суді України  (Голова Верховного Суду, Голови Колегій тощо) та щодо обрання суддів Верховного Суду. Зокрема, як дискусійне, можна розглянути можливість не голосування членами Верховного Суду України за кандидатури висунуті на повторне обрання зі складу Верховного Суду. Передбачити чіткі механізми взаємодії та відокремлення адміністративних функцій судів від процесу справляння правосуддя.

Олег Мартинюк

ІГ «Єдина країна. Реформи»

ЕАГ «Фокус»