Відсутність чіткої, обдуманої системи воєнного будівництва у
непростий для країни час виливається невиправданими людськими й матеріальними втратами
та деморалізацією війська.
Створюючи на марші воєнізовані підрозділи, у воєнного та і
політичного керівництва держави не було стратегічного бачення їх ролі і місця у
всій системі оборони країни. Мало і має місце використання новостворених
підрозділів не за функціональним призначенням. Зокрема, т.зв., спецпідрозділів
МВС та батальйонів територіальної оборони. Роль Національної Гвардії взагалі
звелась до загальновійськових АРМІЙСЬКИХ штурмових підрозділів.
